Що таке справжня любов?

Ти знаєш що таке любити?
Ти знаєш як це любити, коли не любиш?
Любити, коли тебе не люблять,
Любити того кого не люблять?
Ти можеж уявити собі як важко,
Коли того кого ти любиш - немає поруч?
Ти уявляєш, як це важко –
Боротися проти любові?
Ти уявляєш яка вона сильна?
Вона може зламати будь-що і будь-кого!
Ти уявляєш як сильно вона шкодить серцю? І як швидко вона може його залікувати? Ти уявляєш як важко усвідомлювати
І переконуватися в тому,
Що чиїсь слова любові для тебе,
Чиїсь освідчення в коханні
Залишаються лише словами?... Коли насправді ти нікому не потрібен? Ти уявляєш як боляче бути потрібним лише «інколи»?
Як боляче коли тебе просто використовують,
А потім відкидають?
Ти уявляєш як важко при цьому
Далі продовжувати любити.
Як важко далі продовжувати з цим жити
Ні! Ти не знаєш як Мені важко… Ти навіть не уявляєш,тому що
Ніколи по справжньому не любив
Я можу ще багато чого говорити про любов
Але хіба про неї говорять?
Справжня любов не в словах
Справжню любов виявляють і доводять на ділі… Розповісти або описати - неможливо
Якщо ти справді хочеш дізнатися,
Що таке справжня любов,
Якщо хочеш пізнати цей солодкий плід
То тобі… слід просто любити…
Вибери любов!!! Та не будь-яку, а справжню любов…
Любов яка довго терпить, яка милосердствує
Любов, яка не заздрить, не величається
Не надимається, не поводиться нечемно,
Не шукає свого, не гнівиться, не думає погано,
Не радіє з неправди, але тішиться правдою… Любов яка все зносить, вірить у все…
Сподівається всього…
Любов яка ніколи не перестає… Спробуй любити по справжньому
Ти переконаєшся,що це нелегко…
Спробуй, бо лише тоді пізнаєш
Як сильно я тебе люблю…

З любовю твій найкращий друг - Ісус!

Як бути щасливим у житті...

Щоб губи були красивими, говоріть тільки добрі слова. 

 

Щоб фігура була стрункою, поділіться їжею з голодними. 

Щоб волосся було красивим, нехай з пасмами щодня грає малюк. 

Люди більше, ніж речі, мають потребу в тому, щоб відносини з ними відновлювати, відроджувати, виправляти і ніколи нікого не викидати і не забувати. 

Старіючи, ви дізнаєтеся, що у вас дві руки: одна - щоб допомагати собі, інша - щоб допомогти ближньому. 

Краса жінки - не в одязі, який вона носить, не в її фігурі, і не в зачісці. Краса жінки повинна бути видна в її очах, це двері в її серце, то місце, де живе любов. 

Справжня краса жінки відбивається в її душі. Краса жінки виявляється в її турботі та любові. 

Краса жінки зростає в міру того, як роки йдуть ... 

Щоб очі були красивими, шукайте в людях тільки хороше.

Плач ненародженого (Проти аборту)

Ти не хотіла чути ту усмішку,
Ти не хотіла бачити очей,
Маленькі ручки і маленькі ніжки,
Не захотіла пригорнути до грудей...

Ти не хотіла гладити волосся,...
По-материнськи цілувати у чоло,
Мене ненавидиш?Чи це мені здалося?
Скажи,матусю рідна,лиш за що?...

За те,що в тебе я під серцем б"юся?
І віддаю тобі усе своє тепло?...
На тебе,рідна,аж ніяк не злюся,
Хоч ти задумала вчинити мені зло...

Бо я для тебе-тимчасовая проблема,
Мала дурничка,що мішає тобі жить,
Та я-жива маленькая людина,
Яка уміє лиш тебе любить....

За тебе,мамо,Богу я молюся,...
Хоча молитися ще добре не навчився,
До твого серденька із ніжністю тулюся,
Прошу у Нього,щоб змилосердився...

Мені лишились лічені хвилини...
ще раз шепчу:"Матусе,схаменись!
Не забирай життя у рідної дитини!
Покайся і від злого відвернись!?"

Матусе рідна,я в пригоді тобі стану,
Відерком воду з моря не зіллєш...
Тебе любити ні на мить не перестану,
Навіть,якщо сьогодні мене вб"єш...

Ти не хотіла чути ту усмішку,
Дивитись в глибину моїх очей,
Недосипати у тривожну нічку,
Терпіти глум і насмішки людей...

Моя душа злетіла,мов метелик,
Та у батьків лишився вічний "шрам"
Я в небесах,бо я малий ангелик,
Усе простив своїм несповненим батькам...

Cвітлана Максим"юк

Діти – це квіти нашого життя

Діти – це квіти нашого життя. Це все найкраще, що може трапитися з нами… Дивишся на маленькі ручки, ніжки… і сльози течуть від милування. Так хочеться взяти на руки і сильно-сильно притиснути… Яка це радість – діти! А особливо твоя рідна кровиночка. Твій синок чи донечка. Що може бути ще краще? Правду кажуть, якщо в дитини заболить пальчик, то в мами серце! Спить маленьке, а мама тихенько підкрадається, щоб послухати чи дише… Переконатися чи все добре з малюком. Віддає йому всю свою любов і турботу… А у відповідь отримує дитячу посмішку, яка найдорожче за всяке багатство, яка тішить маму і робить щасливою. В цьому і є смисл нашого життя!

Психологія кольору. Якими кольорами малює ваша дитина?

З давніх часів людство надавало кольорам символічне значення. Група вчених розробила методику «Кольорові діти», за допомогою якої за кольорами, які дитина найчастіше використовує у малюнках, можна визначити характер дитини, її реакцію на життєві ситуації і емоційний клімат в родині, а головне - спрогнозувати, яким вона виросте.

В залежності від того, який колір найчастіше використовує у своїх малюнках Ваша дитина, а також який колір є для неї найулюбленішим, можна виділити різні особливості її характеру.

"Жовті діти"

Мовою кольору, жовтий - колір духовності, але в той же час і небезпеки. Це люди вільні, оригінальні, інакодумці, а тому небезпечні для тих, хто у главу кута ставить непорушний порядок, необмежену владу. Такі люди найбільше схильні до творчості. "Жовта" дитина - мрійник, фантазер, казкар, жартівник. Вона любить грати наодинці, любить абстрактні іграшки: камінчики, гілочки, ганчірочки, кубики, пожвавлюючи їх силою своєї уяви. Коли малюк виросте, він буде віддавати перевагу різноманітній, цікавій роботі. Завжди буде у щось вірити, на щось сподіватися, прагнути жити майбутнім. У той же час у нього можуть виявлятися такі риси характеру, як непрактичність, прагнення уникнути ухвалення рішень, безвідповідальність.

"Червоні діти"

Червоний колір - колір крові, здоров'я, життя, енергії, сили, влади. Ці діти відкриті й активні. Дуже важко батькам з «червоними» дітьми: живими, неслухняними, збудливими, непосидючими, які ламають іграшки. Коли вони виростуть, то висока працездатність визначатиметься прагненням досягти успіху, отримати результат, заслужити похвалу. Звідси наполегливість, егоїзм. Інтереси сьогоднішнього дня для них понад усе. Серед яскравих політиків найчастіше зустрічаються «червоно-жовті» (червоний - більш улюблений), серед розумних - «жовто-червоні».

"Сині діти"

«Сині» діти - повна протилежність «червоним». Недаремно «червоних» дітей можна заспокоїти синім кольором, а «синіх» дітей - червоним. «Синя» дитина - спокійна, врівноважена, любить робити все не кваплячись, докладно. Із задоволенням лежить на дивані з книжкою, роздумує, все детально обговорює. Вона обирає задушевну дружбу з самовіддачею і самопожертвою, тому що, на противагу «червоним» дітям, їй приємно віддавати, а не отримувати. Часто діти обирають синій колір не тому, що вони спокійні, а тому, що в даний момент дуже потребують спокою.

"Фіолетовий діти"

Мовою кольору фіолетовий означає ніч, таємницю, містику, споглядання. Такі діти живуть багатим внутрішнім світом і відрізняються артистизмом, вони дуже чутливі. Їх легко загіпнотизувати, вони збудливі. «Фіолетова» дитина прагне справити враження, але при цьому здатна подивитися на себе зі сторони. Вона дуже ранима, більше звід інших потребує підтримки і заохочення.

"Синьо-зелені діти"

Мовою кольору «синьо-зелений» означає воду, лід, холод, глибину, гордість, престиж, марнославство. Даний колір - індикатор стану нервової системи. У того, кому він подобається, нерви перенавантажені. Така нервова напруга визначається характером людини, або може бути викликана ситуацією, коли людина боїться помилитися, позбутися досягнутих успіхів, викликати в свою адресу критику. Не випадково «синьо-зеленими» є всі чиновники і адміністратори. Тому дуже важливо уберегти «синьо-зелених» дітей від зайвої регламентації. Такій дитині потрібно надати більше свободи, заохочувати ініціативу, замінювати покарання на заохочення, можливо, понизити вимоги (наприклад, не вимагати вчитися тільки на п'ятірки).

"Зелені діти"

«Зелена» дитина вважає себе покинутою і дуже потребує материнської любові. Щоб вона не виросла «зеленою» особою (консервативною, такою, що боїться змін, які у неї асоціюються з втратами), потрібне особливе творче виховання, розвиток відвертості, інтересу. Такій дитині необхідно почуття захищеності, надійності.

"Помаранчеві діти"

Ці діти легко збудливі, так само, як «червоні» та «жовті», але це збудження не має виходу. І діти веселяться, балуються, кричать без всякої причини. Тому так небезпечний помаранчевий колір: коли до помаранчевого сонця додається оранжеве небо та ще оранжева мама - цей колір стає верескливим, неприємним, він дратує і спустошує.

"Коричневі діти"

У коричневому кольорі оранжевий глушиться чорним, дискомфорт першого не такий помітний. Приземлений, затишний і навіть приємний в невеликих дозах коричневий колір у «коричневих» дітей стає способом створювати свій світ, надійний і закритий, маленький світ, який даватиме відчуття безпеки. Існує багато причин «коричневого» дискомфорту: слабке здоров'я, сімейні негаразди, участь в драматичних подіях, і, нарешті, розумова неповноцінність.

"Чорні діти"

Чорний колір, як колір загрози, абсолютно протипоказаний дітям. Діти рідко віддають йому перевагу, але якщо дитина віддає перевагу чорному понад усім іншим кольорам - це свідчить про передчасну дозрілість складної психіки і про стрес, який перевернув життя дитини. Чим більше чорний колір подобається дитині, тим сильніша загроза, тим драматичніший стан дитини.

"Сірі діти"

Іншу психологічну картину дає сірий колір, теж протипоказаний дітям. Він означає рутину, безпросвітність, відторгнення, бідність. Найчастіше «сірі» діти дуже тихі, несміливі, замкнуті. «Сіра» ситуація виникає, коли дитину відгородили чи вона сама відгородилася від інших дітей. Якщо людина не може визначити, чи подобається їй сірий колір - це перша ознака втоми.

"Пастельні кольори"

Це типові інфантильні тони, і якщо їх любить дорослий, значить він зберіг в собі «дитину» та пов'язані з цим риси характеру.

Блакитний колір говорить про свободу, безтурботність, схильність до зміни обстановки. Зазвичай його полюбляють хлопчики. Часто з таких хлопчиків виростають моряки або льотчики.

Рожевому кольору зазвичай віддають перевагу дівчатка. «Рожева дитина» зазвичай ніжна, слабка, боязка. Така дитина дуже залежить від оточуючих, потребує постійної підтримки. Коли рожевий колір обирає хлопчик, він як особистість виявляється сильнішим.

Ліловому кольору також зазвичай віддають перевагу дівчатка. Він говорить про такі риси характеру як слабкість, ніжність, почуття самотності, беззахисність. «Лілова» дитина часто занурена у свій власний світ і, як правило, дуже артистична.

13 висловів про життя від Ґабріеля Ґарсія Маркеса

1.    Я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли я з тобою

2.    Жодна людина не варта твоїх сліз. А ті, хто їх варті, ніколи не змусять тебе плакати.

3.    Тільки тому, що хтось не любить тебе так, як тобі хочеться, не означає, що він не любить тебе всім серцем.

4.     Справжній друг - це той, хто триматиме тебе за руку і відчуватиме твоє серце.

5.     Найгірший спосіб сумувати за кимось - це бути з ним і розуміти, що він ніколи не буде твоїм.

6.    Ніколи не припиняй посміхатися, навіть коли тобі сумно, бо хтось може закохатися в твою посмішку.

7.    Можливо, в цім світі ти лише людина, проте для когось ти - весь світ.

8.    Не гай часу на людину, яка не прагне провести його з тобою.

9.    Можливо, Бог хоче, щоб ми зустрічали не тих людей, аж поки не зустрінемо ТОГО ЄДИНОГО. Щоб, коли це зрештою станеться, ми були вдячні.

10.  Не плач, бо це минуло. Посміхнись, бо це було.

11. Завжди знайдуться люди, які зроблять тобі боляче.Треба продовжувати вірити людям, просто бути трохи обережнішим.

12.  Стань кращим і сам зрозумій, хто ти, перш ніж зустрінеш нову людину та будеш сподіватись, що вона тебе зрозуміє.

13. Не докладай стільки зусиль - усе найкраще приходить несподівано. 

Окрадене дитинство

— Татусю! Татку!

                     — Дай футбол дивитись!

                     — Мамусю, глянь-но!

                     — Хліб он у плиті!

                          До кого тій дитині прихилитись?

                          До кого слово мовить в самоті?

                          То добре, коли братик є, а чи сестричка.

                          Та в багатьох родинах й їх нема.

                 А так же знати хочеться, чому росте травичка,

                 Чому є літо, осінь і зима…

                 А навіть, коли й є сестра чи братик…

                 У них свої сто тисяч “що” й “чому”.

                          Вони також хотіли б щось спитати

                          Чи щось сказати… Та нема кому.

                          Бо зайняті завжди матуся й тато

                          Роботою, турботою про дім.

                 І стали поступово забувати

                 Про тих дітей, котрі живуть у нім.

                 Ні-ні, вони, звичайно, люблять чадо,

                 Бо то ж кровинка їхня, їх дитя.

                          Вони годують, одягають радо,

                          Нема лиш спілкування, співчуття,

                          Нема коли бесідувати з сином,

                          Нема часу пораду дать дочці…

                 Й несе дитя ту батьківську провину

                 У не змужнілій, кволій ще руці.

                 Ми не вчимо, як жити їм на світі,

                 І в страху Божому вони в нас не ростуть.

                          А хижий світ натягує вже сіті

                          Й засмоктує, немов жорстокий спрут.

 Галина Кочкодан

ОСНОВНІ ПРАВИЛА БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ

(За книгою С. Геника “Все починається з родини”)

Усім хочеться чути схвальні відгуки про своїх дітей, і для успішного їх виконання психологи радять дотримуватися таких настанов:

1.Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2.Не думай, що дитина твоя. Вона ­— Божа.

3.Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя, вона дасть його іншому. Це незворотний закон вдячності.

4.Не мстися на дитині за свої образи, щоб на старість не їсти гіркого хліба. Бо, що посієш, те й пожнеш.

5.Не принижуй дитини.

6.Не муч себе, коли не можеш чогось зробити для своєї дитини, а муч себе, коли можеш, а не робиш.

7.Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій того, чого не хотів би, щоб інші робили твоїй.

8.Люби свою дитину будь-якою: не талановитою, невдалою, дорослою. Спілкуючись із нею, тішся.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ Януш Корчак

Як дитячий адвокат, Януш Корчак висловлювався за необхідність Декларації прав дитини задовго до прийняття подібного документа. Смерть не дала йому завершити Декларацію. Беті Ліфтон склала цей перелік на основі кількох праць Корчака.

1. Дитина має право на любов.

2. Дитина має право на повагу.

3. Дитина має право на сприятливі умови зростання і розвитку.

4. Дитина має право жити зараз.

5. Дитина має право бути собою.

6. Дитина має право робити помилки.

7. Дитина має право на невдачу.

8. Дитина має право на серйозне ставлення.

9. Дитина має право, щоб її цінували за те, що вона є собою.

10. Дитина має право на бажання, скаргу, питання.

11. Дитина має право на таємницю.

12. Дитина має право на “брехню, обман, крадіжку”.

13. Дитина має право на повагу до її власності і бюджету.

14. Дитина має право на освіту.

15. Дитина має право опиратися виховним впливам, які суперечать її переконанням.

16. Дитина має право на протест проти несправедливості.

17. Дитина має право на дитячий суд, де він може судити і де його судитимуть його ровесники.

18. Дитина має право на захист у системі правосуддя для дітей.

19. Дитина має право на повагу до своїх позовних вимог.

20. Дитина має право спілкуватися з Богом.

21. Дитина має право на передчасну смерть.

Чому ми даруємо «дитячі» подарунки дорослим?

Всі ми родом із дитинства. Тому, будучи дорослими, все одно любимо іграшки, солодощі і сюрпризи… Великий букет повітряних кульок буде веселим святом не лише для дітей, а й для дорослих, надасть море радості і оптимізму. Правду кажучи, ми дорослі, дуже любимо отримувати «дитячі» подарунки, особливо, якщо їх дарують кохані. Кажуть, що батьки купують дітям ті іграшки, яких самі не мали в дитинстві)). Тому не дивно, коли тато прагне синові купити літак  чи машинку на радіоуправлінні, а мама заставити ляльковий будинок усіма сучасними «побутовими приладами». У кожній дорослій душі живе дитина, яка ще не догралася в свої дитячі забави. І, розуміючи всі складнощі сучасного життя, так хочеться хвильку побути безтурботним і смішним, як в дитинстві…

ДЛЯ БАТЬКІВ

1.Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні і дітьми.

2.Безпосереднє спілкування з дорослими, приклад дорослих, наслідування їх — суттєвий фактор морального формування особистості.

3.Значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини недоброго та доброго, на формування правильних моральних оцінок.

4.Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми, правила, які висувають дорослі до власних дітей.

5.Діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на прикладі активного подолання поганого. Стимул пробуджує в дитині бажання здійснювати той вчинок, якого від нього чекають дорослі. Тому не можна вважати моральними ті вчинки, що здійснюються через боязнь покарання, через власну вигоду.

6.Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

7.Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

8.Акцентуйте увагу на розумінні мотивів моральної поведінки, ролі вольової умови, значенні ситуації самостійного морального вибору.

9.Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.

10.Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

11.Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

12.Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички та любов до праці.

13.Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правилами і обов’язками.

14.Пам’ятайте, що діти — не просто продовжувачі наших особистих умінь та здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв потенційних можливостей і на свою власну долю.

15.Пам’ятайте! Дитина, що сповнена зла і агресії, менш щаслива, ніж дитина доброзичлива.

ПРАВИЛА ДРУЖБИ

• Дружба — це правда і чесність кожного.

• Що вимагаєш від друга, насамперед вимагай від себе.

• Ніколи нікого не обманюй, не ображай.

• Ні до кого не чіпляйся, грай чесно, не дражнись.

• Поважай тих, з ким дружиш.

• Будь терплячим, не засмучуйся через невдачу.

• Ти не кращий за всіх, але й не гірший!

• Якщо вмієш добре грати, то навчи іншого.

• Успіху можна досягти тільки разом, у колективі. Частіше кажи: один за всіх — всі за одного.

• Ходи до школи з радістю. Щиро дякуй долі, що вчишся в школі!

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Діти навчаються жити від життя.

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

Якщо над дитиною сміються, вона стає замкнутою.

Якщо дитина росте в докорах, вона росте з почуттям вини.

Якщо дитина росте в толерантності, вона вчиться терпим сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити у себе.

Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина росте в чесності,  вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.

Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина виховується на основі духовних цінностей, вона вчиться бути доброю людиною.

Якщо дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Десять “не можна” В. Сухомлинського

    1. На одинці з собою робити все не так, як ти робив би на очах у людей.

     2. Лінуватися, бути ледарем, дармоїдом, неробою.

     3. Видавати за заслугу те, що є твоїм прямим обов'язком.

     4. Вимагати від батьків те, чого ти не заслужив працею.

     5. Бути жадібним, корисливим, негостинним.

     6. Гребувати працею своїх батьків.

     7. Сміятися зі старості, не поважати старість.

     8. Лицемірити, говорити не те, що думаєш, що відчуваєш.

     9. Запобігати перед тим, хто сильніший тебе.

     10.Давати “пусті” обіцянки, не дотримуватися слова