НАКАЗ ДІТЯМ

       Батько й мати дали тобі життя. І живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждання. Все, що тобі дають батько й мати - це їхня праця, піт, утома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для матері й батька - твоє життя, працьовитість, любов до науки, повага до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною - це велике горе для твоєї матері і батька. По справжньому любити їх - означає приносити в дім мир і спокій.

      Твоя сім'я - це не тільки батько й мати. Це й ви, діти. Це твоя поведінка, твої вчинки. Запитуй у батька й матері дозволу на те, що без них вам робити не можна, або ж безтактно. Справжня свобода сина й дочки - бути слухняними дітьми. Підкорення волі батьків - перша школа громадського виховання, перша дисципліна твоєї совісті. Якщо не навчишся підкорятися волі батьків, ти не зможеш стати стійким, мужнім громадянином, дисциплінованим трудівником, вірним батьком своїх дітей.

Три нещастя є в людини: смерть, старість і лихі діти, говорить українська народна мудрість. Старість - невідворотна, смерть - невловима, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків ваших, а й від вас самих.

      Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоїми поганими вчинками. Вмій відчувати найважчі душевні муки матері й батька. їхня хвороба - твоє горе, їхні невдачі й неприємності на роботі - твоя біда. Вмій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби твоїм батькам приносить не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі. Найбільш вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків!

Чув Гефсиманський сад

Чув Гефсиманський сад святу молитву,

Коли Христос Отця Свого благав:

«Мій Отче, Я цю чашу гірку вип'ю,

Ти так звелів, щоб Син Твій постраждав».

Молився Вчитель, учні всі дрімали.

Просив Отця: «Мене Ти не остав».

А в тім саду Христа уже шукали,

Вже час ту чашу випити настав.

Сад Гефсиманський ніч ту не забуде,

Всесвятий Бог спокійно вже чекав,

Аж поцілунком зрадницьким Іуда

Свого Учителя на люту смерть віддав.

Зв'язали воїни Христові руки,

Раділи, що розбійника знайшли,

І повели Його на страшні муки,

Але не знали, з Ким вони ішли.

Тяжкі страждання Господа чекали,

Ні разу крик не вирвався з грудей,

Лиш страшні рани кров'ю вниз стікали,

А Він із жалем думав про людей.

Ніщо любов Христову не зломило,

Коли кричали люди: «Розіпни!»

О, Боже мій, як страшно Тебе били,

А Ти моливсь: «Прости їм все, прости!»

Вінцем терновим голову зв'язали,

Вояк на плечі хрест тяжкий звалив.

Як падав — били і в лице плювали,

І на Голгофу Бога повели.

Голгофський Хрест. — Ридає вся природа.

Голгофський Хрест. — Здригається земля.

На цім Хресті гріхи всього народу

Й невинна кров — Спасителя — Христа.

Погасло сонце, не могло дивитись,

Померкли зорі, щоб не бачить мук.

Коли Господь просив води напитись,

Йому піднесли оцет з людських рук.

І мовили святі уста: «Звершилось!»

Спасіння людям всім тоді прийшло,

Закрились очі, більше не дивились

Й кров з-під вінця стікала на чоло.

«Це дійсно Бог!» — сказав хтось із народу.

З Голгофи всі із жахом розійшлись,

Лиш Свята Матір Божа і природа

Слізьми гіркими з жалем облились.

Не знав той люд, що Бога розпинали,

Не знали, що Христос за нас страждав,

Як до хреста Ісуса прибивали,

А Він молився і гріхи прощав.

 

ЧИ БАГАТО Є БОЖИХ АНГЕЛІВ?

Їх «тьма-тьмуща і тисячі  тисяч» (Об. 5,11), тобто безліч. Про їхнє життя у Святому Письмі можна прочитати небагато. Але святий апостол Павло був духом «підхоплений до раю» ( 2 Кор. 12, 4), тобто в  оселі Божій між ангелами бачив і чув таке, що неможливо висловити. Він не відкрив того людям із невідомих нам причин, можливо, через нездатність грішних людей це вобі уявити. Однак дещо сказав своєму улюбленому учневі Діонісію Ареопагіту, який свідчить, що ангели поділяються на дев’ять чинів.

Ангели завжди оточують на небесах престол Божий і невпинно прославляють величність Божу, вони є наші друзі, завжди моляться за нас перед Богом.

                                      О.Кислашко. Віра в Господа.

Ангели прославляють Пресвяту Тройцю піснями «Свят, Свят, Свят, Господь Савааф! Повне небо і земля слави Твоєї!»

Ангели слідкують за кожною людиною. Про це свідчить Святе Писання. Патріарх Яків бачив Бога і Ангелів (Бут.XXVII, 12-15). Благословляючи своїх внуків, він сказав: «Ангел, що рятує мене від всього лихого, – нехай поблагословить цих юнаків» (Бут.XIVIII, 16). Ангел Божий охороняв полки синів ізраїльських під час їх походу з Єгипту (Вих.XIV, 19). У Псалмі 90 говориться: «Тебе зло не спіткає, і до намету твого удар не наблизиться, бо Своїм Ангелам Він наказав про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, – на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!» (Псал.XC, 10-12).

Ап. Павло в посланні до євреїв говорить: «Чи не всі вони дуже служебні, що їх посилають на службу для тих, що має спасіння вспадкувати» (Євр. 1, 14).

І Сам Ісус Христос сказав до смиренних віруючих: « Стережіться, щоб не погордували ані одним із малих цих: кажу бо Я вам, що їхні Ангели повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі».

Святий Діонісій, учень апостола Павла, навчає нас, що всі ангели поділяються на три ієрархії, а кожна ієрархія в свою чергу  – на три чини. У першій, найвищій ієрархії стоять чини, найближчі до Пресвятої Тройці: серафими, херувими та престоли. Серафими – ангели полум’яноподібні – оточують вогненний Престол Божий і співають славу Господню день і ніч, як це було відкрито святому пророкові Ісайї у видінні ( Іс.6, 2, 3). Вони палають любов’ю до Бога і ту любов запалюють у серцях людей. Херувими сіяють світом і знанням Бога та розумінням таємниць Божих і просвітлюють людей. Престоли служать правосуддю Божому і силу того  правосуддя надають земним престолам, тобто царям і владикам землі.

У другій ієрархії теж стоять три чини: володарі, сили й влади. Ангели-Володарі називаються тому, що вони володарюють над нижчими чинами, володарюють любовно, охоче і радісно, служачи Господові та Його слугам. Вони надають сили земній владі і зміцнюють душі тих людей, які борються з лихими страстями й похотями. Ангели - Сили сповнені Божественної міцності, за волю Господа творять великі чудеса во славу Божу, вони надають чудотворної сили святим угодникам і допомагають кожній людині терпіти скорботи й слабості. Ангели – власті мають особливу владу над злими духами: вони відганяють силу ворожу, що намагається спокушати святих подвижників, і допомагають людям у боротьбі зі злими духами.

На нижчому ступені небесної ієрархії також три чини: начальства, архангели і ангели. Ангели-Начальства стоять над нижчими ангелами. Їм Господь доручає керувати державами й містами. Вони поставляють на світі начальників і допомагають їм виконувати свої обов’язки на благо ближніх і на славу Богу. Архангели – то великі благовісники, що сповіщають людям таємниці Божі. Наприклад, архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про народження від Неї Христа Спасителя. Найнижчий чин – це просто ангели, вони найближчі до людей. Між ними є так звані ангели-хранителі. Такий ангел дається кожному християнинові при святому Хрещенні. Він остерігає нас від усякого зла і навчає нас правдивого християнського життя й вічного спасіння. Отже ми повинні дбати про те, щоб ангел-хранитель завжди був при нас і не залишав нас. А для того ми мусимо частіше звертатись до нього з молитвою і жити так, щоб не ображати його своїми негідними вчинками і поганими словами, бо в противному разі він, як істота свята і безгрішна, покине нас,а натомість може приступити до нас ворог, наш лукавий спокусник.

У житті преподобного Нифонта розповідається про такий випадок. Одного разу преподобний ішов по вулиці міста й побачив, що біля брами якогось дому стоїть прекрасний юнак і гірко плаче. Преподобний запитав його: «Хто ти такий і чого ти плачеш?» На це юнак відповів: «Я ангел-хранитель одного християнина, а той, доручений мені від Бога християнин, пішов у цей дім пияцтва і розпусти. Я там не можу з ним бути, щоб спасти душу його від гріха і загибелі».

                                «Короткі відомості про свята православної церкви»

КОНФЛІКТ!

Не можеш знайти спільну мову з другом? Твоя мама постійно нагадує тобі про неприбрану кімнату, і не дозволяє гуляти, поки не виконаєш домашнє завдання? Сперечаєшся з братом або сетрою про те, яку передачу дивитися зараз по телевізору? Якщо для тебе звичні ці та подібні ситуації, ти вже неодноразово стикався з конфліктами.
Конфлікт має не лише негативне, але й позитивне. Адже врешті ми можемо вирішити проблему, з’ясувати ситуацію, подолати суперечності та непорозуміння. Те, яким буде наслідок конфлікту, значною мірою залежить від того, як ми поводимося в конфліктній ситуації: чи думаємо лише про власні інтереси, чи здатні враховувати інтереси іншого. Дізнатися, який стиль твоєї поведінки в конфліктних ситуаціях, допоможе класифікація, запропонована У. Томасом і Р. Х. Кілменом.

Якщо ти наполегливо переконуєш інших в своїй правоті і будь-що прагнеш домогтися свого, ти «акула» (конфронтація, «я виграю - ти програєш»). Якщо ти намагаєшся шукати рішення, що задовольнило б обидві сторони конфлікту, ти «сова» (співробітництво, «я виграю - ти виграєш»). Якщо під час конфлікту інколи жертвуєш власними інтересами заради інтересів іншого, поводишся як «ведмедик» (поступливість, «ти виграєш - я програю»). Якщо ж ти шукаєш компроміс і поступаєшся, коли інші теж чимось поступляться, ти - «лисиця». Інколи варто бути й «черепахою» - уникати конфліктних ситуацій і намагатися, аби вони нас не стосувалися. Причиною виникнення конфліктів часто є нав’язування своєї думки, зверхнє ставлення, погрози, зауваження, насміхання, звинувачення, неправда, агресивна поведінка, егоїзм, а часом навіть бездіяльність. 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ НЕ ПРОВОКУВАТИ КОНФЛІКТ

1. Будь доброзичливим.
2. Пояснюй іншим свої слова, переконання та вчинки.
3. Не принижуй та не ображай співрозмовників.
4. Не вимагай беззаперечного виконання своїх бажань та прохань.
5. Поводься спокійно та впевнено, говори стримано, уникай багатослів’я.
6. Не відповідай агресією на агресію.
7. Намагайся зрозуміти позицію та причини поведінки співрозмовника.

ДВОЄ ДРУЗІВ

Одного разу двоє друзів посперечалися, і один вдарив іншого по щоці. Перший відчув біль, але нічого не відповів, мовчки написавши на піску: «Сьогодні мій найкращий друг вдарив мене по щоці». Після цього вони продовжили свій шлях пустелею і натрапили на оазу, де вирішили скупатися. Той, кого вдарили по щоці ледь не втонув, але найкращий друг врятував його. Прийшовши до тями, порятований висік на камені: «Сьогодні мій ліпший друг врятував мені життя!».

Звівши очі на друга рятівника він пояснив: 

- Коли хто-небудь тебе ображає, треба написати про це на піску, аби вітер якнайшвидше усе зітер. Але, коли хто-небудь робить нам добро, ми повинні висікти це на камені, щоб вчиняли так само й інші.