Гномик

Якщо дитина не хоче спати, її можна легко зацікавити казочкою, в якій вона сама буде брати участь і фантазувати. Тому час, коли треба йти в ліжечко не здаватиметься таким сумним…

«Повільно йде світло. На темному небі запалюються зірки. Їх багато-багато. Але тільки одна так яскраво і ніжно світить тобі. Адже у кожної людини є своя зірка. Вона є і в тебе. На ній живе маленький гномик. Це твій гномик. У нього добрі очі й ніжні маленькі ручки, біла борідка, а на голові ковпачок. Синій, рожевий, жовтий… Скільки зірок на небі, стільки й кольорів. На кінці ковпачка – крихітний срібний дзвіночок. Кофточка підперезана паском, і пряжка переливається таємничим місячним світлом. А на ногах – черевички з золотими бантами.

Ти лягаєш спати. Голова торкається подушки, і твоя зірка простягає до тебе свої промінці. Це зоряна драбина, по якій до тебе спішить твій гномик. Чуєш? Топ-топ-топ… Це гномик поспішає до тебе по зоряній драбинці. І його черевички несуть тобі сон, перетворюючи твою подушку в білу м'яку хмаринку. Вона ніжно хитає тебе на променях твоєї зірки. Маленькі ручки гномика ніжно гладять твою голівку, вічка, повіки. Він любить тебе, всю ніч тихо шепоче тобі на вушко добрі казки. Тихо-тихо. Тільки тобі. Адже це – твій гномик. Він розповідає, як вдень твоя зірочка купається в золотих променях доброго сонця. Які чарівні квіти ростуть у його зоряному саду, скільки сонячних зайчиків пробігають по їх пелюсткам. Які казкові пісні співають його друзі – птахи. З якою любов'ю і турботою він дивиться за тобою весь день! І як терпляче чекає настання вечора, щоб спуститися до тебе з зірки, почути твоє дихання, відчути теплоту твоєї шкіри… І говорити, говорити, говорити з тобою… А вранці, коли зірочка ховається в чарівних нитках сонця, тільки тихий дзвін срібного дзвіночка буде тобі говорити: «Я тут, я чекаю тебе, я зберігаю тебе, я люблю тебе» ».

Мамина колискова

         Мама… Найдорожча людина в життi кожного з нас. Закрий очi i прислухайся. I ти почуєш мамин голос. Вiн живе в тобi, такий знайомий, рiдний. Його не сплутаєш нi з яким iншим. Навiть, коли станеш дорослим, завжди будеш пам'ятати мамин голос, маминi руки, маминi очi. Колискова пiсня! Скiльки їх створив народ! Кожна мама має свою улюблену колискову пiсню:

Будуть пташки прилiтати

Та й будуть спiвати,

Дитиноньку малесеньку

Будуть присипляти.

               Лагiдний материн наспiв засiває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого! Якби не мамина пiсня, яким убогим було б наше життя. Вслухаєшся в мелодiї колискових пiсень i одразу уявляєш собi лагiдне, втомлене обличчя матерi, яка схилилася над своїм немовлям, бачиш рідне личко, яке поклiпує оченятками, з усiх сил намагаючись не заснути, щоб дослухати мамину пiсню про сон-дрiмоту, про котика-котка, про чарiвних птахiв, про зозуленьку, про мiсяця-мiсяченька.

Чому так важливо молитися за дітей

"Молитва матері потрібна дітям, коли вони ще у лоні. Вона посилає на зачатий плід росу благословення Божого, вона ще перед народженням робить його люб'язним Богу. Моліться, матері, за дітей, коли вони побачать світло Боже, коли вони просвітяться Святим Хрещенням, коли вони ще маленькі. О, як потрібна їм у цей час материнська молитва!

Так моліться же за дитя, моліться саме у той час, коли воно тільки вступає у вир життя. Багато плодів ви можете мати до цієї молитви. Ось дитя ваше на руках ваших прилинуло до грудей ваших... У цей момент вознесіть за нього до Бога сердечне зітхання, промовте слово хоча б коротенької, але полум'яної молитви, і це буде найдорожчий подарунок для нього.

Ось ви сидите над ліжечком свого дитятка, колихаєте його... І в цей час пролийте над ним сльозу полум'яної молитви за щастя його, найбільше ж за спасіння душі його, яке найпотрібніше. І, повірте, ні одне зітхання, ні одна сльоза, пролита за ваше дитя, не будуть забуті у Бога, але притягнуть милість Божу до нього. Дитя ваше ходить до школи. Не залишайте його і тут без молитовного наставляння, моліться, нехай розвивається розум його перш за все до пізнання Бога, а серце його нехай наповнюється страхом Божим і любов'ю до Христа Спасителя. Моліться, матері, за дітей, коли діти ваші досягнуть зрілого віку, будуть добре освічені, добре влаштовані, будуть корисними суспільними діячами, добрими християнами; вознесіть за них Богу подячну молитву. Ось ви молилися за них у дитинстві, Господь зглянувся на ваші молитви, як же тепер не подякувати Йому? Возносьте на них молитву прохальну, щоб щастя їх не зробило їх пихатими, достаток життєвих засобів не зашкодив душам їх, моліться, щоб вони віру і благочестя зберегли до кінця. І на найбільш тихому морі бувають бурі. І у житті кожної людини бувають падіння, спокуси, зустрічаються нещастя, навіть побоювання за саме життя. Молитва матері у цей час - яка йому підмога, яка сила і захист!"

МОЛИТВА МАТЕРІ ЗА ДІТЕЙ

Пречиста Діва Маріє, Мати Божа, що непорочно народила, і на благо всього світу Свого Єдинородного Сина виховала, вислухай, моя свята Заступнице й Покровительнице, мою тиху щиру молитву і дай мені сили й терпіння виплекати й виховати моїх дітей чесними і богобоязними людьми, щоби були втіхою і підпорою мені на старість і всьому народові українському окрасою і щоб чистим серцем славили ім'я Твоє, Богородице. Амінь.

Телефонний довідник християнина

Прочитай цей список і подзвони туди, куди тобі потрібно:

При появі втоми дзвони Матвія 11,28-30.

При появі хвилювання дзвони Матвія 6,25-34.

При появі дипресії дзвони Псалом 27.

При появі гордості і надмірної самовпевненості дзвони Псалом 19.

При появі гіркоти дзвони І Коринтянам 13.

При появі незадоволення життям дзвони Колосянам 3,12-17.

При появі нерозуміння християнства дзвони ІІ Коринтянам 5,15-19.

При появі невпевненості дзвони Римлянам 8,1-30.

При появі самотності дзвони Псалом 139.

При появі небезпеки дзвони Псалом 91, Псалом 121,

Псалом 3.При появі смутку дзвони Івана 14.

При появі пригніченості дзвони Римлянам 8,31-39, Псалом 70

При появі гріхів дзвони Псалом 50.

При появі сумнівів дзвони Євреям 11.

При появі страху дзвони Псалом 23.

При появі страху вночі дзвони Псалом 4,9.

При появі егоїзму дзвони Псалом 68.

У випадку розладу на роботі дзвони Псалом 126.

Під час подорожі дзвони Псалом 121.

При зустрічі із озлобленістю дзвони Івана 15.

При бажанні приносити добрі плоди дзвони Івана 15.

При невпевненості в людях дзвони І Коринтянам 13.

При потребі підбадьорення дзвони Ісуса Навина 1, 5-9

При потребі милосердя дзвони Римлянам 12.

При зраді дзвони Псалом 26.

При захисті від ворогів дзвони Псалом 35.

При хворобі дзвони Псалом 39

При порожньому гаманці дзвони Псалом 26

УВАГА!!!!!!

Всі номери набираються без коду і допомоги оператора.

Усі лінії зв’язку з небом працюють без вихідних і відкриті 24 години на добу.

Якщо, все ж таки, захочете зв’язатись безпосередньо з Оператором, дзвоніть Єремія 33, 3.

Скріплюйте вашу віру!!!!

Даний список не є секретним і призначений для вільного розповсюдження!!!!!!!!!!

Життя-це...

1.Життя – це можливість, скористайся нею (дано життя - живи).

2.Життя – це краса, милуйся нею (умій бачити прекрасне навіть там, де все здається темним).

3.Життя – це мрія, здійсни її (кожен має мету, її треба добиватися).

4.Життя – це виклик, прийми його (умій прийняти непередбачуване і розібратись у ньому).

5.Життя – це повинність твоя насущна, виконай її (народжуєшся для того, щоб від тебе була користь).

6.Життя – це гра, стань гравцем (умій знайти вихід, виграти, але чесно, в якійсь ситуації).

7.Життя – це багатство, не розтрать його (прожити так,щоб мати користь, а не розтринькати час даремно).

8.Життя – це кохання, насолоджуйся ним (кохання до рідних, близьких, дорогих серцю людей).

9.Життя – це таємниця, пізнай її (відкривати для себе щоразу щось нове, цікаве).

10.Життя – це король лиха, побори все (боротьба з труднощами, не здаватись, а боротись). 

11 Життя – це пісня, доспівай її до кінця (прожити так, щоб потім тебе згадували хорошими словами, не робити прикрощів). 

12.Життя – це боротьба. Стань борцем (боротись за місце під сонцем на цій землі). 

13.Життя – це прірва невідомого, ступи в неї не боячись (не бійся труднощів, але будь обережним, добре усе обміркуй).

14.Життя – це фортуна, шукай цю мить (у житті є злети, цінуй їх). 

15.Життя таке чудове, не загуби його.

Мати Тереза

ТЕ, ЩО...

Те, що нам казали, коли ми були дітьми:

Не біжи; йди поволі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби;

мовчи; говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчепись від

мене; йди бавитися; не перешкоджай; не біжи; вважай, бо впадеш;

тим гірше для тебе; ти не вмієш; ти замалий; я сам зроблю; ти

вже великий; йди спати; вставай, вже пізно; я маю роботу; бався

сам; одягнися; не стій на сонці; йди на сонце; не розмовляй з

повним ротом...

Те, що ми хотіли б почути:

Люблю тебе; ти гарний; я щасливий, що тебе маю; поговорімо

про тебе; як почуваєшся? боїшся? чому не хочеш? ти – дуже милий;

приємний; розкажи, що ти відчував; ти – щасливий? мені приємно,

коли ти смієшся; плач, якщо хочеш; кажи те, що хочеш; чому

страждаєш? що тобі не подобається? довіряю тобі; мені приємно з

тобою; хочу розмовляти з тобою; мені приємно слухати тебе; ти

мені подобаєшся такий, який ти є; гарно бути разом; скажи, якщо

я помилився...

Навколо тебе є багато людей, що чекають на слова, які хотіли

почути ще в дитинстві.

Про матір (народна легенда)

В одному домі лежав хворий хлопчик, так, що ніякої надії на життя не було. І всі над ним плакали: батько, мати і дві сестрички. Плакали, бо хлопчик умре.

Коли звечоріло, одна сестричка вийшла надвір. Бачить, стоїть у дворі хтось у чорному.

Вона не бачить хто та й питаєє:

- Хто в нашому дворі стоїть?

А воно й каже:

- Я Смерть. Я цієї ночі маю із цього дому взяти одну душу.

А дівчинка каже Смерті:

- Йой, я тебе прошу, не бери братика, бери мене.

- Тоді йди до хати, попрощайся з усіма своїми рідними, та прийдеш, і я візьму тебе.

Вона зайшла до хати, нікому нічого не сказала та тихенько-тихенько лягла спати.

Виходить друга сестричка. І та бачить, що хтось у чорному стоїть. І та питає:

- Хто там стоїть у нашому дворі?

- Я, Смерть. Я цієї ночі маю із цього дому взяти одну душу.

А вона просить:

- Йой, я тебе прошу, не бери мого братчика, бери мене.

- Добре, візьму. Іди до хати, попрощайся з усіма рідними, і я тебе візьму, а братика залишу.

Зайшла вона до хати і більше не повернулася, бо й та не хотіла вмирати.

Через якийсь час виходить батько. Вийшов, побачив Смерть у чорнім та й питає:

- Хто там у мій двір зайшов?

- То, - каже, - я, Смерть. Я цієї ночі маю із цього дому одну душу взяти.

А батько каже:

- Не бери мого сина, бери мене. Він ще такий молодий, най би жив.

- Добре, іди до хати, попрощайся з усіма, вийдеш, і я візьму тебе.

Зайшов батько до хати та й більш не прийшов. Десь по півночі виходить мати. Вийшла, бачить, хтось стоїть у чорному. Питає мати:

- Хто тут у нашім дворі?

- Я, Смерть. Я цієї ночі із цього дому маю одну душу взяти.

Мати просить із сльозами:

- Прошу тебе, не бери мого синочка, бери мене.

- Добре, йди до хати, попрощайся з усіма. Вийдеш надвір, та й візьму тебе.

Мати зайшла до хати, поклала синові на головочку другу хустину мокру, намочила її в холодній водичці. Вкрила сина, повкривала доньок, пішла до чоловіка і попрощалася з ним, поцілувала його і вийшла надвір.

- Смерте, я готова, бери мене.

Дивиться вона, а там стоїть хтось у білому та й каже їй:

- Ти - справжня мати. За те, що ти така справедлива, я й твого сина лишаю, і тобі життя дарую. Ти одна в цьому домі така, що за всіх готова на смерть піти.