Ти не хотіла чути ту усмішку,
Ти не хотіла бачити очей,
Маленькі ручки і маленькі ніжки,
Не захотіла пригорнути до грудей...
Ти не хотіла гладити волосся,...
По-материнськи цілувати у чоло,
Мене ненавидиш?Чи це мені здалося?
Скажи,матусю рідна,лиш за що?...
За те,що в тебе я під серцем б"юся?
І віддаю тобі усе своє тепло?...
На тебе,рідна,аж ніяк не злюся,
Хоч ти задумала вчинити мені зло...
Бо я для тебе-тимчасовая проблема,
Мала дурничка,що мішає тобі жить,
Та я-жива маленькая людина,
Яка уміє лиш тебе любить....
За тебе,мамо,Богу я молюся,...
Хоча молитися ще добре не навчився,
До твого серденька із ніжністю тулюся,
Прошу у Нього,щоб змилосердився...
Мені лишились лічені хвилини...
ще раз шепчу:"Матусе,схаменись!
Не забирай життя у рідної дитини!
Покайся і від злого відвернись!?"
Матусе рідна,я в пригоді тобі стану,
Відерком воду з моря не зіллєш...
Тебе любити ні на мить не перестану,
Навіть,якщо сьогодні мене вб"єш...
Ти не хотіла чути ту усмішку,
Дивитись в глибину моїх очей,
Недосипати у тривожну нічку,
Терпіти глум і насмішки людей...
Ти не хотіла бачити очей,
Маленькі ручки і маленькі ніжки,
Не захотіла пригорнути до грудей...
Ти не хотіла гладити волосся,...
По-материнськи цілувати у чоло,
Мене ненавидиш?Чи це мені здалося?
Скажи,матусю рідна,лиш за що?...
За те,що в тебе я під серцем б"юся?
І віддаю тобі усе своє тепло?...
На тебе,рідна,аж ніяк не злюся,
Хоч ти задумала вчинити мені зло...
Бо я для тебе-тимчасовая проблема,
Мала дурничка,що мішає тобі жить,
Та я-жива маленькая людина,
Яка уміє лиш тебе любить....
За тебе,мамо,Богу я молюся,...
Хоча молитися ще добре не навчився,
До твого серденька із ніжністю тулюся,
Прошу у Нього,щоб змилосердився...
Мені лишились лічені хвилини...
ще раз шепчу:"Матусе,схаменись!
Не забирай життя у рідної дитини!
Покайся і від злого відвернись!?"
Матусе рідна,я в пригоді тобі стану,
Відерком воду з моря не зіллєш...
Тебе любити ні на мить не перестану,
Навіть,якщо сьогодні мене вб"єш...
Ти не хотіла чути ту усмішку,
Дивитись в глибину моїх очей,
Недосипати у тривожну нічку,
Терпіти глум і насмішки людей...
Моя душа злетіла,мов метелик,
Та у батьків лишився вічний "шрам"
Я в небесах,бо я малий ангелик,
Усе простив своїм несповненим батькам...
Cвітлана Максим"юк
Та у батьків лишився вічний "шрам"
Я в небесах,бо я малий ангелик,
Усе простив своїм несповненим батькам...
Cвітлана Максим"юк
зворушило до сліз ....
ВідповістиВидалити