ТЕ, ЩО...

Те, що нам казали, коли ми були дітьми:

Не біжи; йди поволі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби;

мовчи; говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчепись від

мене; йди бавитися; не перешкоджай; не біжи; вважай, бо впадеш;

тим гірше для тебе; ти не вмієш; ти замалий; я сам зроблю; ти

вже великий; йди спати; вставай, вже пізно; я маю роботу; бався

сам; одягнися; не стій на сонці; йди на сонце; не розмовляй з

повним ротом...

Те, що ми хотіли б почути:

Люблю тебе; ти гарний; я щасливий, що тебе маю; поговорімо

про тебе; як почуваєшся? боїшся? чому не хочеш? ти – дуже милий;

приємний; розкажи, що ти відчував; ти – щасливий? мені приємно,

коли ти смієшся; плач, якщо хочеш; кажи те, що хочеш; чому

страждаєш? що тобі не подобається? довіряю тобі; мені приємно з

тобою; хочу розмовляти з тобою; мені приємно слухати тебе; ти

мені подобаєшся такий, який ти є; гарно бути разом; скажи, якщо

я помилився...

Навколо тебе є багато людей, що чекають на слова, які хотіли

почути ще в дитинстві.