середу, 30 березня 2011 р.

БОГ СОТВОРИВ БАТЬКА

Коли милостивий Бог заходився творити батька, то спершу виготовив манекен - доволі високий і кремезний.
Але один із янголів, що саме знаходився поблизу, мовив:
- Татуню, а що то за батько? Якщо дітей створив такими крихітними, як дірочки в сирі, то навіщо витворюєш такого дебелого батька? Та ж не зможе він грати у шашки, поки не стане навколішки. Не приголубить дитя на сон грядущий, не згорнувшись клубком, і навіть не поцілує, як не складеться навпіл...
- Твоя правда, - відповів Бог, усміхнувшись, -та якщо я зроблю його меншим, то діти не матимуть на кого дивитися, задерши голову.
І коли згодом ліпив батькові руки, то зробив їх досить великими та дужими.
А янгол нахилився, приглядаючись до творива, і несхвально промовив:
- Татуню, як такими ручищами можна зав'язати дитині бант, застебнути чи розстебнути ґудзика, заплести кіску чи витягти з пальчика скалку?
- І це правда, - з усмішкою відповів Бог, - зате ж долоні достатньо широкі, аби вмістити все, що можна знайти у дитячій кишені, а водночас достатньо малі, аби погладити маля по голівці.
Бог саме взявся ліпити ноги, нечувано довгі та грубі, коли ж янгол не витримав знову:
- Так не годиться! Чи ти й справді гадаєш, ніби на такі колоди можна вранці схопитися з ліжка, щоб заспокоїти дитину, яка плаче? Чи протиснутись через зграйку дітлахів, не роздушивши принаймні двох із них?
- Не бійся, - усміхнувшись, відказав Бог, - ноги вийдуть на славу. От побачиш: вони не дадуть упасти, коли батько з дитиною бавитимуться в коня і вершника. Крім того, ними виганятимуть мишей із великої хати, а ще хвалитимуться черевиками, завеликими для будь-чиєї ноги.
Бог працював цілу ніч, аби звірити людині-батькові лиш незначну кількість слів, зате обдарувати його сильним і таким, що викликає довіру, голосом; дати йому очі, спроможні бачити все і при тім не втрачати спокійно-поблажливого виразу. А насамкінець, по тривалому роздумі, останнім дотиком Бог створив сльози. Після чого звернувся до свого янгола із запитанням:
- Ну як, тепер ти переконався, що батько може любити так само віддано, як і мати?
(Ерма Бомбек)

Студентів університету попросили наприкінці тижня виконати "домашнє завдання" - неквапливо і сердечно обняти власного батька.
- Я не можу зробити цього, - запротестував один студент, - мій батько чого доброго помре від переляку.
- А до того ж, - озвався другий, - мій батько і так знає, що я люблю його.
- Отже, завдання не таке вже й важке, - мовив професор. - Чом би тобі не виконати його?
А в понеділок усі жваво і з подивом обговорювали несподівані результати досліду.
- Мій батько розплакався! - повідомив один.
- Неймовірно! - вигукнув другий. - Мій батько подякував мені.

КОЛИ БОГ ТВОРИВ МАМУ

Одного разу добрий Бог вирішив створити... маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
— Ти стільки часу тратиш на неї!
— Так... Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо спитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел. Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “Що ви там робите, діти?”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару — на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.
— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.
— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
— Вміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
— Правду кажучи, це не Я створив... ту сльозу...
(Ерма Бомбек
)

суботу, 26 березня 2011 р.

Сприймайте свою дитину такою, яка вона є

        Ми нерідко чуємо, як батьки докоряють дитині: «Не будеш слухатися, я тебе не любитиму». Або: «Не отримаєш нічого, доки не припиниш… (лінуватися, битися, грубіянити), не почнеш… (добре вчитися, допомагати батькам, слухатися). Ви тільки задумайтеся над цими словами. Дитині прямо заявляють, що її приймають на умовах, що її люблять чи будуть любити, «тільки якщо…». А це западає глибоко в душу дитини.
        Багато батьків твердо переконані, що головні методи виховання – батіг і пряник, тобто покарання й нагороди. Але біда в тому, що ці методи не завжди безвідмовні. Є й інша закономірність: чим більше дитину сварять, тим гіршою вона стає. Запам’ятайте, виховання дитини – це зовсім не дресирування, а завдання батьків не виробляти в дитини умовні рефлекси.
        Одна з найважливіших людських потреб – потреба в любові, кожна людина хоче відчувати себе потрібною комусь. Аби дитина нормально розвивалася, треба постійно задовольняти цю потребу: казати дитині, що вона вам дорога, потрібна, важлива, що вона просто хороша. Про вашу любов свідчать також привітні погляди, ласкаві дотики, обійми і, звичайно, прямі слова: «Як добре, що ти у нас є», «Ти мені подобаєшся», «Я люблю, коли ти вдома», «Мені добре, коли ми разом».
        Відомий сімейний терапевт Вірджинія Сатир радить кілька разів на день обіймати і пригортати дитину. За її словами, щоб добре почуватися, потрібно не менше восьми обіймів на день! І, до речі, не тільки дитині, а й дорослій людині. Такі знаки безумовного приймання особливо потрібні дитині. Вони підтримують її емоційно, допомагають психологічно розвиватися. Без таких знаків у дитини виникають емоційні проблеми, відхилення в поведінці, а то й нервово-психічні розлади.
        Пам’ятайте: чим частіше батьки сваряться на дитину, докоряють, критикують її, тим швидше вона доходить висновку: «Мене не люблять». Щоб ваші діти ніколи не переживали такі почуття, дорогі батьки, запам’ятайте ці правила:
  • Можна бути невдоволеним окремими вчинками дитини, але не дитиною загалом.
  • Можна засуджувати вчинки дитини, але не її почуття, хай там які вони небажані або «недозволені».
  • Незадоволення поведінкою дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте в неприйняття її.
  • І наостанок: розмовляйте з дитиною на важливі для неї теми, намагайтеся зрозуміти її і прийняти такою, як вона є.
Спілкуйтесь більше зі своїми дітьми!


неділю, 20 березня 2011 р.

Гномик

Якщо дитина не хоче спати, її можна легко зацікавити казочкою, в якій вона сама буде брати участь і фантазувати. Тому час, коли треба йти в ліжечко не здаватиметься таким сумним…
«Повільно йде світло. На темному небі запалюються зірки. Їх багато-багато. Але тільки одна так яскраво і ніжно світить тобі. Адже у кожної людини є своя зірка. Вона є і в тебе. На ній живе маленький гномик. Це твій гномик. У нього добрі очі й ніжні маленькі ручки, біла борідка, а на голові ковпачок. Синій, рожевий, жовтий… Скільки зірок на небі, стільки й кольорів. На кінці ковпачка – крихітний срібний дзвіночок. Кофточка підперезана паском, і пряжка переливається таємничим місячним світлом. А на ногах – черевички з золотими бантами.
Ти лягаєш спати. Голова торкається подушки, і твоя зірка простягає до тебе свої промінці. Це зоряна драбина, по якій до тебе спішить твій гномик. Чуєш? Топ-топ-топ… Це гномик поспішає до тебе по зоряній драбинці. І його черевички несуть тобі сон, перетворюючи твою подушку в білу м'яку хмаринку. Вона ніжно хитає тебе на променях твоєї зірки. Маленькі ручки гномика ніжно гладять твою голівку, вічка, повіки. Він любить тебе, всю ніч тихо шепоче тобі на вушко добрі казки. Тихо-тихо. Тільки тобі. Адже це – твій гномик. Він розповідає, як вдень твоя зірочка купається в золотих променях доброго сонця. Які чарівні квіти ростуть у його зоряному саду, скільки сонячних зайчиків пробігають по їх пелюсткам. Які казкові пісні співають його друзі – птахи. З якою любов'ю і турботою він дивиться за тобою весь день! І як терпляче чекає настання вечора, щоб спуститися до тебе з зірки, почути твоє дихання, відчути теплоту твоєї шкіри… І говорити, говорити, говорити з тобою… А вранці, коли зірочка ховається в чарівних нитках сонця, тільки тихий дзвін срібного дзвіночка буде тобі говорити: «Я тут, я чекаю тебе, я зберігаю тебе, я люблю тебе» ».

пʼятницю, 11 березня 2011 р.

Мамина колискова

         Мама… Найдорожча людина в життi кожного з нас. Закрий очi i прислухайся. I ти почуєш мамин голос. Вiн живе в тобi, такий знайомий, рiдний. Його не сплутаєш нi з яким iншим. Навiть, коли станеш дорослим, завжди будеш пам'ятати мамин голос, маминi руки, маминi очi. Колискова пiсня! Скiльки їх створив народ! Кожна мама має свою улюблену колискову пiсню:

Будуть пташки прилiтати
Та й будуть спiвати,
Дитиноньку малесеньку
Будуть присипляти.

               Лагiдний материн наспiв засiває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого! Якби не мамина пiсня, яким убогим було б наше життя. Вслухаєшся в мелодiї колискових пiсень i одразу уявляєш собi лагiдне, втомлене обличчя матерi, яка схилилася над своїм немовлям, бачиш рідне личко, яке поклiпує оченятками, з усiх сил намагаючись не заснути, щоб дослухати мамину пiсню про сон-дрiмоту, про котика-котка, про чарiвних птахiв, про зозуленьку, про мiсяця-мiсяченька.





пʼятницю, 4 березня 2011 р.

Чому так важливо молитися за дітей

"Молитва матері потрібна дітям, коли вони ще у лоні. Вона посилає на зачатий плід росу благословення Божого, вона ще перед народженням робить його люб'язним Богу. Моліться, матері, за дітей, коли вони побачать світло Боже, коли вони просвітяться Святим Хрещенням, коли вони ще маленькі. О, як потрібна їм у цей час материнська молитва!
Так моліться же за дитя, моліться саме у той час, коли воно тільки вступає у вир життя. Багато плодів ви можете мати до цієї молитви. Ось дитя ваше на руках ваших прилинуло до грудей ваших... У цей момент вознесіть за нього до Бога сердечне зітхання, промовте слово хоча б коротенької, але полум'яної молитви, і це буде найдорожчий подарунок для нього.
Ось ви сидите над ліжечком свого дитятка, колихаєте його... І в цей час пролийте над ним сльозу полум'яної молитви за щастя його, найбільше ж за спасіння душі його, яке найпотрібніше. І, повірте, ні одне зітхання, ні одна сльоза, пролита за ваше дитя, не будуть забуті у Бога, але притягнуть милість Божу до нього. Дитя ваше ходить до школи. Не залишайте його і тут без молитовного наставляння, моліться, нехай розвивається розум його перш за все до пізнання Бога, а серце його нехай наповнюється страхом Божим і любов'ю до Христа Спасителя. Моліться, матері, за дітей, коли діти ваші досягнуть зрілого віку, будуть добре освічені, добре влаштовані, будуть корисними суспільними діячами, добрими християнами; вознесіть за них Богу подячну молитву. Ось ви молилися за них у дитинстві, Господь зглянувся на ваші молитви, як же тепер не подякувати Йому? Возносьте на них молитву прохальну, щоб щастя їх не зробило їх пихатими, достаток життєвих засобів не зашкодив душам їх, моліться, щоб вони віру і благочестя зберегли до кінця. І на найбільш тихому морі бувають бурі. І у житті кожної людини бувають падіння, спокуси, зустрічаються нещастя, навіть побоювання за саме життя. Молитва матері у цей час - яка йому підмога, яка сила і захист!"

Пречиста Діва Маріє, Мати Божа, що непорочно народила, і на благо всього світу Свого Єдинородного Сина виховала, вислухай, моя свята Заступнице й Покровительнице, мою тиху щиру молитву і дай мені сили й терпіння виплекати й виховати моїх дітей чесними і богобоязними людьми, щоби були втіхою і підпорою мені на старість і всьому народові українському окрасою і щоб чистим серцем славили ім'я Твоє, Богородице. Амінь.


четвер, 3 березня 2011 р.

Телефонний довідник християнина

Прочитай цей список і подзвони туди, куди тобі потрібно:
При появі втоми дзвони Матвія 11,28-30.
При появі хвилювання дзвони Матвія 6,25-34.
При появі дипресії дзвони Псалом 27.
При появі гордості і надмірної самовпевненості дзвони Псалом 19.
При появі гіркоти дзвони І Коринтянам 13.
При появі незадоволення життям дзвони Колосянам 3,12-17.
При появі нерозуміння християнства дзвони ІІ Коринтянам 5,15-19.
При появі невпевненості дзвони Римлянам 8,1-30.
При появі самотності дзвони Псалом 139.
При появі небезпеки дзвони Псалом 91, Псалом 121,
Псалом 3.При появі смутку дзвони Івана 14.
При появі пригніченості дзвони Римлянам 8,31-39, Псалом 70
При появі гріхів дзвони Псалом 50.
При появі сумнівів дзвони Євреям 11.
При появі страху дзвони Псалом 23.
При появі страху вночі дзвони Псалом 4,9.
При появі егоїзму дзвони Псалом 68.
У випадку розладу на роботі дзвони Псалом 126.
Під час подорожі дзвони Псалом 121.
При зустрічі із озлобленістю дзвони Івана 15.
При бажанні приносити добрі плоди дзвони Івана 15.
При невпевненості в людях дзвони І Коринтянам 13.
При потребі підбадьорення дзвони Ісуса Навина 1, 5-9
При потребі милосердя дзвони Римлянам 12.
При зраді дзвони Псалом 26.
При захисті від ворогів дзвони Псалом 35.
При хворобі дзвони Псалом 39
При порожньому гаманці дзвони Псалом 26

УВАГА!!!!!!
Всі номери набираються без коду і допомоги оператора.
Усі лінії зв’язку з небом працюють без вихідних і відкриті 24 години на добу.
Якщо, все ж таки, захочете зв’язатись безпосередньо з Оператором, дзвоніть Єремія 33, 3.
Скріплюйте вашу віру!!!!
Даний список не є секретним і призначений для вільного розповсюдження!!!!!!!!!!