Світ дитинства… Мрій… Переживань… Так хочеться іноді вернутися у те безтурботне і безхмаре море переживань… Дитинство… Куди ти пішло? Де твоя країна? Кожна доросла людина з радістю згадує найщасливіші його моменти… Коли тато підкидав на ручках, коли купував омріяну річ, чи просто втішив словом, коли сльози омивали личко… А мама? Найрідніша людина. Яка завжди приходила на домогу, яка навчала і строго дивилася, коли ми провинилися. А потім… її ніжний погляд, лагідні обійми… все на світі забуваєш погане, коли матуся поруч. І коли ми, дорослі, знаємо, яка ця пора найважливіша для нас і найприємніша, дуже хочеться, щоб у наших дітей дитинство було найщасливіше! Тому треба щодня старатися внести ту іскорку доброти і тепла в їхню дитячу душу, яка згодом буде обігрівати великим вогнем.
Немає коментарів:
Дописати коментар